Copyright 2013 Издательство «Шамрай»




Олексій Кваша. Прекрасні тварини нашої країни

Олексій Кваша. Прекрасні тварини нашої країни

Олексій Дмитрович Кваша

"Прекрасні тварини нашої країни"

Поетична збірка для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. 

 

Дорогі читачі!

Продаж книжок Олексія завершено. Кошти від продажу книжок Олексія передані його мамі Ользі Михайлівні.

Залишилось кілька примірників для виняткових випадків, для пошуку меценатів на доповнене перевидання.

Ви можете залишати Ваші заявки на нову книжку за електронною адресою: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

Також звертайтесь до нас за телефонами на головній сторінці сайту.

 

 

 

Прекрасні тварини нашої країни/ О. Д. Кваша – Миколаїв : Видавець
Шамрай В. П., 2014. – 60с.
Ця збірка віршів молодого автора видається вперше. Вона
звертає увагу дітей на багатогранний тваринний світ. Тут ви
знайдете вірші і про диких і про свійських тварин, про їх проблеми
у природі і буденне життя в сільскому господарстві.

Оформлена малюнками автора.
ISBN 978-966-97327-0-5

 

 

 

 

 

 

Прекрасні тварини нашої країни

вірші для дітей Сокіл Олексій Кваша

 

Олексій Кваша вірші для дітей

 

Олексій Кваша вірші для дітей про тварин

 

Олексій Кваша вірші про тварин їжачок

Олексій Кваша вірші Зайченя

Олексій Кваша вірш Лисичка

 

 

ВІРШ ПРО ПТАХІВ

 

Птахи, ви диво! Бачу вас

І я радію раз у раз,

Як в небі вільний птах летить, співає.

І знає гарно кожний з нас:

Людині сумно повсякчас,

Коли довкола тих птахів немає.

Вас Бог Отець колись створив,

Літати вільними пустив.

З тих сивих пір на світі ви живете.

Ви наче ангели святі,

Одній ви служите меті:

Життям для людства приклад подаєте.

Ви приклад віри, чистоти,

Завзяття, сили, красоти,

І вірності, що між людей немає.

А приклад вашого буття -

До волі потяг все життя

Вражає, надихає і навчає.

Співають солов’ї в гаях -

Радіє серце у грудях,

Душа радіє від краси такої!

Летять лелеки, журавлі,

Мартини ходять по ріллі,

І чути голос горлиці святої.

Птахи, пробачте. Люди злі.

Стріляють в небо, на землі

Природу - справу Бога побивають

А де живуть - там нищать, бьють,

Кругом розорення несуть,

І милосердя до птахів не мають.

Та вірю я - настане час,

Що мудрим буде кожний з нас,

Припинять люди по птахах стріляти.

Рушниці викинуть, до рук

Візьмуть книжки знання-наук,

Життя природи будуть цінувати!

 

 

Сокіл

 

На своїх прекрасних гострих крилах

Сокіл понад степом десь літав.

І природу дику в тому краї

Сокіл дивував, жахав, лякав.

На потужних, сильних, дужих крилах

Над полями сокіл пролітав,

Та в швидкому і стрімкому леті

Сокіл свою здобич полював.

Аж одного разу сокіл ясний

Об сталевий дріт крило зламав.

І на степ широкий птах прекрасний

Зранений, калікою упав.

Мучився із тиждень птах на полі,

Лихо, спрагу, голод він терпів…

І загинуть вільним, там, на волі,

Гордий сокіл сам душой хотів!

Та спіткала сокола людина

Милосердя птаху подала.

І поки ще денная година -

В зоосад каліку однесла.

Залишився птах прекрасний жити.

Вдячний птах довірився людині.

Сокіл із людьми почав дружити,

Жити із людьми в одній родині.

 

 

Дятел

 

Хто ж там дерево довбає,

Деревину обробляє.

Хто ж працює: «Стук – стук – стук!»

Аж на тріски трощить бук!

То є дятел - тесля вправний,

Працівник і майстер гарний.

Дятел дупла знов майструє,

Для пташок житло будує.

Де ж стамеска чи свердло,

Щоби видовбать дупло.

Де ж узяв він інструмент,

Той теслярський реманент.

Без стамески, без свердла,

Виглядає він з дупла!

Дзьоб у дятла - інструмент,

Лапки й хвіст - за реманент!

Дятел змайстрував дупло,

Гарне для пташок житло,

Для синичок, горобців,

Зяблика, щигла, шпаків.

Щоб сховались, при нагоді,

Ті пташини від негоди.

Щоби мали у природі

Свою хатку вряди-годи.

А в дуплі – своє гніздечко,

Малі пташенята,

Поки виростуть, злетять

На своїх крилятах.

Ще завдання дятел має:

Шкідників-жуків збирає.

Дятел на комах полює,

Хворе дерево лікує.

Ось такий він є завзятий,

Тесля - дятел, весь строкатий.

Корисні пташини –

Приклад для людини.

 

 

Лелека

 

Прийшла зима. Аж ось в проміннях теплих

Знов щедро гріє всіх весняна спека.

І знову прилетів з країв далеких

Червонодзьобий білий наш лелека!

На своїх дужих і широких крилах

Велику відстань птах цей подолав.

Перепочив, зміцнився він на силах,

В своїм гнізді порядкувати став.

Лелека в нас свою домівку має,

І він про те гніздо не забуває.

Про батьківщину завжди пам’ятає,

І знає, що вона його чекає!

Прекрасне літо квітне і співає.

Бринять природи струни, грає дека.

Високий птах по плавнях походжає:

То там полює білий наш лелека.

І ціле літо, кожну літню днину,

Лелека пильно дбає про родину.

Годує він маленьких пташенят:

Лелеченят, своїх дітей – малят.

І поки час до холодів морозів,

Ще поки літо, сонячне тепло,

Глядить родину день у день лелека,

Щоб пташенят поставить на крило.

Щоб врешті-решт в кінці жаркого літа

Лелеченят всіх на крило підняти,

Навчить літати, їжу здобувати,

Лелекам шлях у вирій показати.

Закапав дощ осінній мерехтливий,

І знову відлітає птах сміливий.

Перед тобою, друже, путь далека.

Будь сильний! До побачення, лелека!

 

 

Ягня

 

У дідусика, в селі,

В затишній кошарі,

Баранець живе рогатий,

Із овечкой в парі.

А в овечки є ягня,

Ось таке маленьке,

Ще беззахисне маля,

Лагідне, тихеньке.

Кучеряве, біле, наче

Небесна хмаринка.

Хоч до серця пригортай –

Лагідна тваринка.

Ще безроге те ягня:

Ріжків ще не має.

І не те, що козеня –

не б’є, не буцає.

Тільки вушками воно

Раз у раз махає:

Від очей і носика

Злих комах ганяє.

Любить пити молоко,

Істи зелень, кашу.

І турботу полюбляє,

Й ніжну ласку нашу.

 

 

Горличка

 

Молилась горличка в саду

Самотня, одинока.

Гукала щиро Ілію

Пташина світлоока.

В селі і місті горлиця

Молитву все співала,

І ніби приклад для людей

Та пташка подавала.

То приклад миру й простоти,

І лагідність, жертовність.

Смирення приклад, чистоти,

І святість, й молитовність.

Нікому скромна горличка

Ще шкоди не вчинила.

Чого ж її людина

У серці незлюбила?

За що це люди у саду

Ту горлицю ганяли,

А безсоромні хлопчаки

Стріляли й полювали…

Вона ж беззахисна така,

Без зброї, нешкідлива.

Грошей не має й мідяка,

Лиш з пір’я свитка сіра.

Вдягла та горлиця свята

Жалобную верету.

Чого це люди на її

Націлюють багнети?

Невже молитва до Іллі

Людей роздратувала?

Чому людина пташку ту

Ганяла та стріляла?

Молилась горличка в саду,

Простенька, одинока.

Молила щиро Ілію

Пташина світлоока.

Молилась горлиця в саду,

«Іллюша!» – все гукала,

У Бога за людські гріхи

Пробачення благала.

І просить горлиця свята

Ще миру у Іллюші.

І знову молиться вона

В садочку десь на груші.

 

Синички

 

Живуть в садочку птиці,

Дві ріднії сестриці:

Блакитная і жовтая,

Прекраснії синиці!

Щодня вони працюють:

Комах, жуків полюють,

І наші деревця в саду

Від шкідників лікують.

В саду вони літають,

Між гілок заглядають,

Від гусені шкідливої

Наш сад оберігають.

Летіть до годівнички,

Дві посестри синички!

Для вас ми там насипали

Насіння та пшенички.

Синички ось літали,

І гарно щебетали.

Серед холодної зими

Нас пісней потішали!

 

Сорока

Сорока-білобока,

Цікава, гостроока,

У лісі скрізь літає,

Поживу десь шукає.

Сорока-білобока,

Ой пташка хитроока!

Розумна та кмітлива,

Хитрюща й полохлива.

Сорока та хвостата

Моторна і завзята.

На голосі криклива,

Сорока галаслива.

Усе її цікавить,

Усюди заглядає,

Розвідниця перната

Про всі новини знає!

Сорока-білобока

На гілці стрекотала,

Усім птахам і звірям

Новини розказала!

 

 

Кмітлива Ворона

 

Ворона сіро-чорна,

Розумна і моторна,

На гілці чепурилась,

І на людей дивилась.

Ворона зголодніла

Бо другий день не їла.

Купити харч не вміла,

А красти – не хотіла.

Придумала ворона

Як далі поживати:

Талантом промишляти,

Поживу заробляти.

Вмостилась на паркані,

Давай собі співати:

Додумалась ворона

Концерт такий давати.

З годину та ворона

І каркала, й співала,

Ще й крилами махала,

На місці танцювала.

А люди небайдужі

Виставу споглядали,

Ворону цінували,

Поживу їй давали.

Всю зиму та ворона

Талантом дивувала,

Концертом потішала,

Людей всіх розважала.

 

Про хвилястого папугу

 

Папуга зелененький жив на волі:

В природі, на широкому роздоллі,

У тропіках, у лісі він літав,

І ні про що не думав, не гадав.

З далекої країни він приїхав,

А може океан перелетів.

І десь, у когось, для дітей на втіху,

Папуга в клітці металевій жив.

Можливо там папугу ображали,

Із птаха, що в неволі – глузували,

Можливо їсти й пити не давали.

Чи насміхались, просто зневажали.

Та й втік папуга хитрий із неволі,

І в місті, на широкому роздоллі,

Із горобцями в гурті він літав,

І ні про що не думав, не гадав.

Але прийшла зима холодна, люта,

Й природа в ожеледицю закута

Папужку надоумила тоді:

«Шукай притулок, друже, десь собі»

І птах, що ледь не згинув на морозі,

Та має від природи хитрий розум,

Набідкавшись, як посміх при дорозі,

І більш терпіти горе те невзмозі.

Почав собі сюди-туди літати,

Та до осель людини заглядати,

Поживу й житло собі шукати,

І тим своє життя порятувати.

І на балконі в нас він опинився,

Бо на зерно в мішечку задивився.

Папуга змерзлий проса сам наївся,

І там в морозний день собі зігрівся.

А ми його зловили на балконі,

Коли він тихо спав на підвіконні:

Папугу тато ніжно взяв, схопив,

Папужка його дзьобиком вкусив!

Ми занесли папугу в теплу хату,

Непроханого гостя – у кімнату.

В теплі на батареї гість зігрівся,

І жити разом з нами залишився.

А ми папузі клітку змайстрували,

У годівничку проса насипали.

Папуга жити в клітці оселився:

У клітці на жердині примостився.

Та ось погриз кімнатнії рослини.

Ще й намаряв на подушки й перини!

Папугу наша мама насварила,

Загнала в клітку й дверці зачинила!

А він защіпку дзьобом витягає,

Дверцята самотужки відчиняє!

Щодня папуга з клітки сам тікає,

І цілий день в кімнаті він літає.

Купається папужка сам в водиці,

Як акробат він крутиться на шпиці,

Мов приятель на плечі прилітає,

І їсти борщ із татусем сідає.

Щодня папуга просо їсть, лузає,

В кімнаті наче сокіл той літає,

Чудові гарні пісеньки співає,

І вже від нас папуга не тікає.

 

Горобці

 

Горобці сіренькі, пташечки маленькі,

Знову гуртом бешкетують,

Товариством всі пустують.

Пролунав весняний дзвін –

Горобці: цвірінь, цвірінь!

Горобці маленькі, пустуни сіренькі,

По дворі кругом літають,

Всюди спритно заглядають,

Гуртом весело скакають,

Насінини всі збирають.

А собачці друзі наші,

Помогли доїсти каші.

Їли із курьми пшеницю,

У качок пили водицю.

В соняшник ще заглядали:

Насінини вибирали.

Горобці сіренькі, пустуни маленькі,

Годі вам сваритися,

Перестаньте битися!

А летіть до годівнички,

Ми насипем вам пшенички!

 

 

 

 

 

 

 

 



ЗАКАЗАТЬ ЭКСКЛЮЗИВНЫЙ ДИЗАЙН

Если Вам нужен оригинал-макет в электронном виде – обращайтесь к нам, и мы окажем Вам профессиональную помощь в дизайне печатной продукции.

Заказать дизайн в Студии

 

ДИЗАЙН РЕКЛАМНЫХ МАТЕРИАЛОВ

Опытные дизайнеры-полиграфисты сделают макет по вашему замыслу, с учетом всех типографских тонкостей, тогда он будет безупречен для печати.

Заказать рекламный дизайн

КНИЖНОЕ ИЗДАТЕЛЬСТВО СТУДИЯ

Изготовление книг – процесс сложный, высокотехнологичный и многогранный, и отличное качество исполнения здесь могут гарантировать только настоящие профессионалы – книгопечатники.

 

Книги имеют свою конструкцию, содержащую множество отдельных деталей. Ключевые элементы книг – внутренний блок и обложка. Для внутреннего блока применяется бумага средней плотности, для обложки – жесткий картон, другие материалы...

Книги в твердом переплете

СВОЙ МАКЕТ СДЕЛАЙ САМ ON LINE

Дизайн и верстка полиграфической продукции, создание оригинал-макетов, с помощью On-Line редактора VDStudio, для офсетной печати в типографии.

Макет сделай САМ On Line

 

МАКЕТЫ ПО ШАБЛОНАМ СТУДИИ

Офсетная печать полиграфической продукции, в полном соответствии с Вашими макетами, созданными по загружаемым шаблонам нашей студии.

Верстка макетов по шаблонам

Copyright 2013 Издательство «Шамрай»

16 ЛЕТ НА РЫНКЕ ПОЛИГРАФИЧЕСКИХ УСЛУГ.     КОМАНДА ПРОФЕССИОНАЛОВ

статистика